2-я Летопись

Глава 29

1 Езекии было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме на протяжении двадцати девяти лет. Его мать звали Авия, которая была дочерью Захарии.

2 Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид.

3 Езекия починил двери храма Господа и укрепил их. И в первый же месяц первого года своего царствования он снова открыл храм.

4 Езекия собрал вместе священников и левитов и, встретившись с ними на открытой площади с восточной стороны храма, сказал: «Послушайте меня, левиты! Подготовьтесь к священной службе. Подготовьте храм Господа Бога, Которому подчинялись ваши предки, к священной службе. Уберите из храма вещи, которые не принадлежат Ему. Эти вещи оскверняют храм.

5

6 Наши предки оставили Господа и творили то, что было злом в Его глазах. Они отвернулись от дома Господа и отказались следовать за Ним.

7 Они закрыли двери храма и дали огню в светильниках погаснуть. Они перестали сжигать благовонное курение и приносить жертвы всесожжения Богу Израиля на святом месте.

8 Тогда Господь сильно разгневался на народ Иудеи и Израиля и так наказал их, что другие народы испугались и ужаснулись, увидев это. Они сами стали смеяться над людьми, жившими в Иудее, и кричать оскорбления в их сторону. Вы знаете, что всё это правда, так как вы видели всё своими глазами.

9 Именно поэтому наши предки были убиты в битве, а наши сыновья, дочери и жёны были взяты в плен.

10 Теперь я, Езекия, решил заключить соглашение с Господом, Богом Израиля. Тогда Он отвратит от нас Свой гнев.

11 Итак, сыновья мои, не ленитесь и не теряйте попусту времени. Господь выбрал вас, чтобы служить Ему в храме и сжигать благовонное курение в Его честь».

12 Вот список левитов, которые были там и начали служение: из семьи Каафа там был Махаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии. Из семьи Мерари там были: Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иегаллелела. Из семьи Гирсона там были: Иоах, сын Зиммы, и Эдем, сын Иоаха. Из потомков Елицафана там были: Шимри и Иеиел. Из потомков Асафа — Захария и Матфания. Из потомков Емана — Иехиел и Шимей. Из потомков Идифуна — Шемаия и Узиил.

13

14

15 Эти левиты собрали своих братьев и подготовились к священной службе в храме. Они подчинились приказанию царя, которое шло от Господа. Они пошли в храм Господа, чтобы очистить его.

16 Священники вошли во внутреннюю часть храма Господа и вынесли всё нечистое, что нашли в храме Господа, во двор. Затем левиты унесли всё нечистое к потоку Кедрон.

17 В первый день первого месяца левиты начали готовиться к священной службе. На восьмой день месяца они пришли к веранде храма Господа. Ещё восемь дней они освящали храм Господа, а на шестнадцатый день первого месяца закончили освящение.

18 Затем они пошли к царю Езекии и сказали ему: «Царь Езекия, мы очистили весь храм Господа, алтарь для приношения жертв всесожжения и все вещи в храме. Мы очистили стол для хлебов и всё остальное для этого стола.

19 Во времена, когда Ахаз был царём, он восстал против Бога. Он выбросил много предметов, которые находились в храме. Но мы починили их и подготовили для особого использования, и вот они теперь перед алтарём Господа».

20 Царь Езекия собрал городских начальников и на следующий день, рано утром, поднялся к храму Господа.

21 Они привели семь быков, семь баранов, семь ягнят и семь козлят в жертву за грех, за царство Иудеи, за святилище, чтобы очистить его, и за народ Иудеи. Царь Езекия приказал священникам, которые были потомками Аарона, принести этих животных на алтарь Господа.

22 Священники закололи быков, собрали кровь и окропили бычьей кровью алтарь. Затем священники закололи баранов и окропили алтарь бараньей кровью. Затем они закололи ягнят и окропили алтарь их кровью.

23 Священники привели козлят и поставили их перед царём и всем собравшимся народом. Козлята были приношением за грех. Священники положили руки на козлят, закололи их и совершили приношение за грех кровью козлят на алтаре, чтобы Бог простил грехи народа Израиля. Царь сказал, что жертва всесожжения и приношение за грех должны быть совершены за весь народ Израиля.

24

25 Царь Езекия поставил в храме Господа левитов с кимвалами, арфами и лирами, как наказывали Давид, царский провидец Гад и пророк Нафан. Этот наказ был дан Господом через Его пророков.

26 Левиты стояли с музыкальными инструментами Давида, а священники стояли со своими трубами.

27 Тогда Езекия приказал принести жертву всесожжения на алтаре. Когда началось приношение жертвы всесожжения, началось и пение Господу. Трубили трубы и звучали инструменты Давида, израильского царя.

28 Всё собрание склонилось в молитве, музыканты пели, а трубачи трубили в трубы, пока приношение жертвы всесожжения не закончилось.

29 После того как жертвоприношения закончились, царь Езекия и весь народ встали на колени и поклонились Господу.

30 Царь Езекия и его приближённые приказали левитам, чтобы они прославляли Господа. Они пели песни, которые написал Давид и провидец Асаф. Они прославляли Бога с радостью и поклонялись Богу, встав на колени.

31 Езекия сказал: «Теперь вы, жители Иудеи, отдаёте себя Господу. Подойдите ближе и принесите жертвы и благодарственные приношения к храму Господа». Тогда народ принёс жертвы и благодарственные приношения. Каждый, кто хотел, приносил жертвы всесожжения.

32 Вот сколько жертв всесожжения собрание принесло храму: семьдесят быков, сто баранов и двести ягнят. Все эти животные были принесены в храм Господа для всесожжения.

33 Священных жертв Господу было шестьсот быков и три тысячи овец и козлят;

34 священников же было мало, и они не могли закалывать и сдирать кожу со всех всесожжений. Поэтому их родственники, левиты, помогали им, пока не была закончена работа и пока другие священники не подготовились к священной службе. Левиты тщательнее готовились к священной службе Господу, чем священники.

35 Было принесено много жертв всесожжения, жира приношений содружества и возлияний. Так служба в храме Господа была восстановлена.

36 Езекия и весь народ были счастливы тем, что Бог приготовил для Своего народа, а также из-за того, как быстро всё произошло.

2-а хронiки

Розділ 29

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!

2-я Летопись

Глава 29

2-а хронiки

Розділ 29

1 Езекии было двадцать пять лет, когда он стал царём. Он правил в Иерусалиме на протяжении двадцати девяти лет. Его мать звали Авия, которая была дочерью Захарии.

1 Єзекі́я зацарював у віці двадцяти́ й п'яти́ літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Авійя, дочка́ Захарії.

2 Езекия делал то, что Господь считал правильным, и поступал, как его предок Давид.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, як усе, що робив був його ба́тько Давид.

3 Езекия починил двери храма Господа и укрепил их. И в первый же месяц первого года своего царствования он снова открыл храм.

3 Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.

4 Езекия собрал вместе священников и левитов и, встретившись с ними на открытой площади с восточной стороны храма, сказал: «Послушайте меня, левиты! Подготовьтесь к священной службе. Подготовьте храм Господа Бога, Которому подчинялись ваши предки, к священной службе. Уберите из храма вещи, которые не принадлежат Ему. Эти вещи оскверняют храм.

4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,

5

5 та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.

6 Наши предки оставили Господа и творили то, что было злом в Его глазах. Они отвернулись от дома Господа и отказались следовать за Ним.

6 Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.

7 Они закрыли двери храма и дали огню в светильниках погаснуть. Они перестали сжигать благовонное курение и приносить жертвы всесожжения Богу Израиля на святом месте.

7 Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 Тогда Господь сильно разгневался на народ Иудеи и Израиля и так наказал их, что другие народы испугались и ужаснулись, увидев это. Они сами стали смеяться над людьми, жившими в Иудее, и кричать оскорбления в их сторону. Вы знаете, что всё это правда, так как вы видели всё своими глазами.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.

9 Именно поэтому наши предки были убиты в битве, а наши сыновья, дочери и жёны были взяты в плен.

9 І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!

10 Теперь я, Езекия, решил заключить соглашение с Господом, Богом Израиля. Тогда Он отвратит от нас Свой гнев.

10 Тепер на моєму серці лежить скла́сти заповіта з Господом, Ізра́їлевим Богом, — і нехай Він відве́рне від нас жар гніву Свого.

11 Итак, сыновья мои, не ленитесь и не теряйте попусту времени. Господь выбрал вас, чтобы служить Ему в храме и сжигать благовонное курение в Его честь».

11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!“

12 Вот список левитов, которые были там и начали служение: из семьи Каафа там был Махаф, сын Амасая, и Иоиль, сын Азарии. Из семьи Мерари там были: Кис, сын Авдия, и Азария, сын Иегаллелела. Из семьи Гирсона там были: Иоах, сын Зиммы, и Эдем, сын Иоаха. Из потомков Елицафана там были: Шимри и Иеиел. Из потомков Асафа — Захария и Матфания. Из потомков Емана — Иехиел и Шимей. Из потомков Идифуна — Шемаия и Узиил.

12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13

13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 Эти левиты собрали своих братьев и подготовились к священной службе в храме. Они подчинились приказанию царя, которое шло от Господа. Они пошли в храм Господа, чтобы очистить его.

15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за нака́зом царськи́м у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.

16 Священники вошли во внутреннюю часть храма Господа и вынесли всё нечистое, что нашли в храме Господа, во двор. Затем левиты унесли всё нечистое к потоку Кедрон.

16 І повхо́дили священики до сере́дини Господнього дому на очи́щення. І повино́сили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли́ це, щоб винести назо́вні до долини Кедро́н.

17 В первый день первого месяца левиты начали готовиться к священной службе. На восьмой день месяца они пришли к веранде храма Господа. Ещё восемь дней они освящали храм Господа, а на шестнадцатый день первого месяца закончили освящение.

17 І зачали́ вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притво́ру. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчи́ли.

18 Затем они пошли к царю Езекии и сказали ему: «Царь Езекия, мы очистили весь храм Господа, алтарь для приношения жертв всесожжения и все вещи в храме. Мы очистили стол для хлебов и всё остальное для этого стола.

18 І ввійшли вони в сере́дину дому до царя Єзекії та й сказали: „Очистили ми ввесь Господній дім, і же́ртівника цілопа́лення, та всі його речі, і стіл укладання хлібі́в та всі його речі.

19 Во времена, когда Ахаз был царём, он восстал против Бога. Он выбросил много предметов, которые находились в храме. Но мы починили их и подготовили для особого использования, и вот они теперь перед алтарём Господа».

19 А всі ті речі, які цар Ахаз занеха́в був за свого царюва́ння, коли спроневі́рився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім же́ртівником“.

20 Царь Езекия собрал городских начальников и на следующий день, рано утром, поднялся к храму Господа.

20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.

21 Они привели семь быков, семь баранов, семь ягнят и семь козлят в жертву за грех, за царство Иудеи, за святилище, чтобы очистить его, и за народ Иудеи. Царь Езекия приказал священникам, которые были потомками Аарона, принести этих животных на алтарь Господа.

21 І привели́ вони сім биків, і сім барані́в, і сім ове́чок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Ааро́новим синам, священикам, прине́сти це в жертву на Господньому же́ртівнику.

22 Священники закололи быков, собрали кровь и окропили бычьей кровью алтарь. Затем священники закололи баранов и окропили алтарь бараньей кровью. Затем они закололи ягнят и окропили алтарь их кровью.

22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли́ кров і покропи́ли на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали ове́чок, і покропили ту кров на жертівника.

23 Священники привели козлят и поставили их перед царём и всем собравшимся народом. Козлята были приношением за грех. Священники положили руки на козлят, закололи их и совершили приношение за грех кровью козлят на алтаре, чтобы Бог простил грехи народа Израиля. Царь сказал, что жертва всесожжения и приношение за грех должны быть совершены за весь народ Израиля.

23 І привели́ козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очи́стили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопа́лення та цю жертву за гріх.

25 Царь Езекия поставил в храме Господа левитов с кимвалами, арфами и лирами, как наказывали Давид, царский провидец Гад и пророк Нафан. Этот наказ был дан Господом через Его пророков.

25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимба́лами, з а́рфами та з ци́трами, за нака́зом Давида та Ґада, царе́вого прозорли́вця, та пророка Ната́на, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.

26 Левиты стояли с музыкальными инструментами Давида, а священники стояли со своими трубами.

26 І постава́ли Левити з Давидовим знаря́ддям, а священики — із су́рмами.

27 Тогда Езекия приказал принести жертву всесожжения на алтаре. Когда началось приношение жертвы всесожжения, началось и пение Господу. Трубили трубы и звучали инструменты Давида, израильского царя.

27 І сказав Єзекі́я принести цілопа́лення на жертівника. А коли розпочали́ цілопа́лення, зачався спів Господе́ві та звуки су́рем і музи́чного знаря́ддя Давида, Ізраїлевого царя.

28 Всё собрание склонилось в молитве, музыканты пели, а трубачи трубили в трубы, пока приношение жертвы всесожжения не закончилось.

28 І ввесь збір вклонився, і співаки́ співали, а су́рми сурми́ли, — це все аж до кінця цілопа́лення!

29 После того как жертвоприношения закончились, царь Езекия и весь народ встали на колени и поклонились Господу.

29 А як скінчи́ли прино́сити жертву, попа́дали навко́лішки цар та всі, що були з ним, і вклони́лися.

30 Царь Езекия и его приближённые приказали левитам, чтобы они прославляли Господа. Они пели песни, которые написал Давид и провидец Асаф. Они прославляли Бога с радостью и поклонялись Богу, встав на колени.

30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорли́вця Асафа, — і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклоня́лися до землі.

31 Езекия сказал: «Теперь вы, жители Иудеи, отдаёте себя Господу. Подойдите ближе и принесите жертвы и благодарственные приношения к храму Господа». Тогда народ принёс жертвы и благодарственные приношения. Каждый, кто хотел, приносил жертвы всесожжения.

31 І відпові́в Єзекі́я й сказав: „Тепер ви освя́чені для Господа. Підійдіть, і приведі́ть жертви та при́носи вдячні для Господнього дому“. І привів збір жертви та при́носи вдячні, і кожен, хто мав жертве́нне серце, — прино́сив цілопа́лення.

32 Вот сколько жертв всесожжения собрание принесло храму: семьдесят быков, сто баранов и двести ягнят. Все эти животные были принесены в храм Господа для всесожжения.

32 І було число цілопа́лення, що спрова́див збір: худоби великої — сімдеся́т, барані́в — сотня, ове́чок — двісті, для цілопа́лення Господе́ві все це.

33 Священных жертв Господу было шестьсот быков и три тысячи овец и козлят;

33 А для святости: худоби великої — шість сотень, а худоби дрібно́ї — три тисячі.

34 священников же было мало, и они не могли закалывать и сдирать кожу со всех всесожжений. Поэтому их родственники, левиты, помогали им, пока не была закончена работа и пока другие священники не подготовились к священной службе. Левиты тщательнее готовились к священной службе Господу, чем священники.

34 Тільки священиків було мало, і не могли́ вони обдира́ти шкур зо всіх цілопа́лень; і допомага́ли їм їхні брати Левити аж до скі́нчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освя́чення, аніж священики.

35 Было принесено много жертв всесожжения, жира приношений содружества и возлияний. Так служба в храме Господа была восстановлена.

35 І також було багато па́лень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопа́лення. І так була відновлена служба Господнього дому.

36 Езекия и весь народ были счастливы тем, что Бог приготовил для Своего народа, а также из-за того, как быстро всё произошло.

36 І радів Єзекі́я та ввесь народ тим, що́ Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподі́вано!